Шановні друзі! Вже багато років я спостерігаю за розвитком одного з найреволюційніших освітніх проектів всіх часів. Салман Хан, маючи три ступені від Массачусетського технологічного інституту (бакалавр наук з математики, електротехніки та інформатики, та магістр інженерних наук з електротехніки та інформатики), а також ступінь MBA Гарвардської школи бізнесу, міг стати практично ким завгодно, заробити мільйонні статки і жити спокійним та ситим життям. Але замість цього 10 років тому у жовтні 2006 року він заснував некомерційну освітню організацію Khan Academy, місією якої стало “забезпечення безкоштовною освітою світового рівня будь-кого і будь-де”. Зауважте, що це сталося за 6 років до створення Coursera та edX, які фактично продовжили започатковане Салманом Ханом трохи у іншому форматі.
Головна сторінка Khan Academy
Як це починалось. Як зауважує сер Кен Робінсон у своїй “Школі майбутнього”: “Сал Хан зовсім не збирався влаштовувати революцію в освіті… Він усього лише відгукнувся на прохання однієї зі своїх молодших двоюрідних сестер, яка жила на другому кінці країни”.
До речі, дуже раджу всім (особливо, українським високопосадовцям, які мають відношення до освітніх питань), знайти час для “Школи майбутнього” сера Кена Робінсона. Згодом обов’язково підготую огляд цієї чудової книги. Про Академію Хана йдеться у розділі “Перевернутий клас” (стор. 118-121).
Наприкінці 2004 року Салман Хан почав вечорами займатись зі своєю кузиною Надією математикою, використовуючи сервіс зображень Yahoo! Doodle. Згодом, почувши схвальні відгуки Надії, до навчання приєднались інші численні брати та сестри Хана. Тоді Салман “озброївся” планшетом Wacom, графічним редактором та програмою для захоплення відео з екрану Camtasia Studio, і почав викладати на YouTube короткі відеолекції з математики. Відео стали настільки популярними, що у 2009 році Сал Хан пішов з роботи у хедж-фонді, де працював аналітиком, та повністю зосередився на своєму некомерційному проекті.
Організаторський талант Салмана Хана та фінансова підтримка від Google, Фонду Білла і Мелінди Гейтс й інших меценатів дозволила Khan Academy досить швидко масштабуватись. Тепер це потужна повністю безкоштовна освітня платформа, на якій викладено більше 6500 навчальних відео, які перекладені (та продовжують перекладатись) багатьма мовами, з річним бюджетом більше $24 000 000 (2015 рік). На даний момент у Академії Хана працює більше 100 співробітників та навчається більше 50 000 000 учнів.
Бюджет Khan Academy за 2015 рік
Інтерактивність та гейміфікація. Але ключовою особливістю Khan Academy, на мій погляд, є не самі відеолекції (які, до слова, зроблені дуже професійно та зрозуміло), а інтерактивне середовище, у яке занурюється кожен учень і яке більше нагадує цікаву комп’ютерну гру. На даний момент Академія Хана містить більше 100 000 інтерактивних вправ.
Ось так виглядає типове тестове завдання: як правило, до запитання додається простенька дотепна ілюстрація, а праворуч можна подивитись підказки або навіть переглянути відео за темою завдання:
Типове тестове завдання
За виконання цих вправ учень отримує бали (не за шкалою “задовільно-відмінно”, а просто сотні та навіть тисячі накопичувальних балів) та різноманітні бонуси – наприклад, відкривається доступ до гарних та кумедних аватарок
Бонусні аватарки
чи присвоюються стильні та креативні відзнаки (Badges)
Відзнаки
Стильна динамічна інфографіка наочно демонструє учневі його досягнення – скільки відсотків матеріалу він уже опанував, які теми вивчив та на якому рівні – у кожної теми є 5 рівнів: не вивчено, пройдено практику, рівень один, рівень два, вивчено – про що сигналізує відповідний колір у інфографіці (див. наступну ілюстрацію). Якщо учень допускає помилку, то немає ніяких страшних повідомлень, просто за виконання нараховується трохи менше балів та завдання на цю тему потрапляє у наступний контрольний тест (Mastery Challenge).
Наочна інфографіка Khan Academy
Не математикою єдиною. Хоч у 2006 році Khan Academy починалась саме з математики, яка і зараз залишається основним предметом платформи, але Сал Хан вирішив на цьому не зупинятись. І тепер у його Академії, окрім математики, можна також вивчати: фізику, хімію, біологію, медицину, астрономію, електротехніку, програмування, анімацію, історію мистецтв, граматику, музику, історію США, світову історію, мікроекономіку, макроекономіку, фінанси, підприємництво, а також готуватись до таких тестів:
- SAT – для вступу у коледжі США;
- MCAT – для вступу у медичні коледжі США, Австралії, Канади та Карибських островів;
- GMAT – для вступу у бізнес-коледжі (як правило, для прийому на програму MBA);
- IIT-JEE – для вступу у коледжі Індії;
- NCLEX-RN – для ліцензування дипломованих медсестер США та Канади.
Особисто мені приємно бачити у переліку близькі мені програмування та електротехніку. Чесно кажучи, електротехніку я помітив щойно, готуючи цей огляд (корисна все-таки справа – писати огляди 🙂 ). І це відкриває нові можливості для подальшого дослідження цієї теми. Отже, цей огляд Khan Academy вочевидь не останній. 🙂
Напрямки навчання у Khan Academy у 2016 році
Для вчителів та батьків. Важливою та зручною частиною функціоналу платформи Khan Academy є можливість батькам додавати профілі своїх дітей, а вчителям – профілі своїх учнів, формуючи своєрідний онлайн-клас. Причому батько/вчитель може у будь-який момент переглянути успіхи своїх підопічних у вигляді зручної та деталізованої статистики з яскравими графіками.
Переклади. Академія Хана активно інтернаціоналізується, залучаючи волонтерів та благодійні фонди зі всього світу для перекладання відео та іншого контенту платформи. Наразі існує 4 повноцінні мовні версії платформи Khan Academy: англійська (www), іспанська (es), португальська (pt) та французська (fr). Окрім того, ведеться робота над 26 лайт-версіями платформи у вигляді простих веб-сторінок з відеолекціями. Особливість їх у тому, що це не переклад відеолекцій Салмана Хана, а зняті волонтерами власні версії лекцій відповідною мовою. Серед них є й українська (uk), створена, як вказано на сторінці, командою волонтерів проекту School Champion за підтримки Фонду Віктора Пінчука. І хоч роботу команда волонтерів виконала досить значну, але вочевидь вона втратила можливість підтримувати проект – українська лайт-версія не оновлювалась (згідно мого дослідження історії змін сторінки) з 2014 року, багато посилань на сайти волонтерів не працюють, а останній допис на Facebook-сторінці Khan Academy Ukraine датований 30 вересня 2014 року.
Українська лайт-версія Khan Academy
Khan Academy та Україна. Сподіваюсь, мій огляд довів Вам, шановні читачі, потужність та перспективність проекту Khan Academy. Одразу зауважу, що я не закликаю замінити Академією Хана традиційну освіту. Тут я повністю погоджуюсь з думкою Салмана Хана, яку нещодавно прочитав, як цитату, у книзі Кена Робінсона “Школа майбутнього”: “Академія Хана гарантує вам міцну теоретичну базу, але якщо вам щось незрозуміло, для цього існує справжній клас – запитати про щось, відповісти на чужі запитання, попрацювати разом з іншими над проектом”. Тобто Салман Хан є прихильником саме змішаного навчання (blended learning) та дарує всім нам неймовірно потужний інструмент для його впровадження.
До того ж, Академія Хана радо запрошує всіх бажаючих до співпраці. І, на мою думку, буде величезною помилкою не скористатись цією можливістю. Тому закликаю всіх, хто має відповідні навички, долучитись до перекладу відеолекцій українською (хочу подякувати тим, хто вже приєднався, у деяких відео я вже зустрічав українські субтитри). Я також зареєструвався та згодом планую розказати і про цей досвід.
Ми повинні чітко розуміти, що навіть талановитим дітям потрібно досить багато часу, щоб опанувати англійську на достатньому для використання Khan Academy рівні. А це дуже важливий час. Тому, звертаючись до представників українського уряду (буду оптимістом, що хтось з них це прочитає), прошу якомога швидше розглянути питання створення повнофункціональної української версії Khan Academy. Впевнений, що це може бути реалізовано не лише через пряме фінансування (з цим зараз в державі і так біда), але й через якісь додаткові законодавчі та урядові стимули для різноманітних меценатів та фондів.
А як же EdEra? В одній з нещодавніх дискусій мені нагадали про український проект EdEra. Зауважу, що я вдячний команді EdEra за їх роботу, але, на мою думку, MOOC-платформа Open edX, яку вони використали, не може конкурувати з функціоналом Khan Academy, та більше підходить для таких MOOC-проектів, як Prometheus. Звісно, я у жодному разі не кажу, що EdEra не потрібна. Чим більше таких проектів, тим краще. Просто це зовсім інший рівень, тому їх не можна порівнювати.
Khan Academy Ukraine. Альтернативи Khan Academy наразі немає. Це унікальний проект. І повірте, шановні читачі, створення платформи Khan Academy Ukraine та її популяризація у школах може стати найбільш дієвою освітньою реформою за всю історію незалежності України. Причому наша задача лише запустити її, все інше зроблять самі діти. 🙂 Вони у нас дуже допитливі та талановиті! Потрібно лише вірити у них та створити більше можливостей для розкриття їх талантів!