Про особливості навчання у Гарварді

Шановні друзі! Мій колега Володимир Бахрушин у неділю 6-го листопада поширив на своїй сторінці у Facebook цікаву інформацію. Мова йде про матеріал, розміщений на офіційному сайті Гарвардського університету під назвою, яку однозначно можна перекласти як “Міфи та факти про Гарвард”. І хоч цій статті вже явно багато років, але я впевнився, що загальні тенденції та показники не змінились. Прочитавши її, я зрозумів, що також не зовсім правильно уявляв собі певні аспекти навчання у одному з кращих університетів світу. А тому вирішив підготувати її огляд, розширений та верифікований інформацією з інших джерел. Сподіваюсь, вам також буде цікаво дізнатись про деякі особливості навчання у Гарварді:

98% студентів успішно завершують навчання, а 70% випускників мають диплом з відзнакою, що пояснюється якісним відбором приймальної комісії. Тут зауважу, що, напевно, з часом нам в Україні доведеться відмовитись від липнево-серпневого “атракціону” під назвою “Вступна кампанія”, а запровадити щось більш адекватне та менш централізоване, як це, наприклад, реалізовано у США, коли учні починають готуватись до вступу ще на першому році (junior year) 4-річної старшої школи, а подання документів у приймальні комісії триває фактично протягом майже всього останнього року шкільного навчання (senior year). Якось пізніше проаналізую цей процес у окремому дописі.
Студенти вивчають, як правило, 4 дисципліни за семестр, кожна – по 3 аудиторних години на тиждень, тобто загальне аудиторне навантаження студентів Гарварду – 12 годин на тиждень. Проте на кожну аудиторну годину студенти витрачають 1.5-2 години на самостійне навчання. Вже після опублікування цієї моєї статті, у Facebook розвернулась цікава дискусія навколо цього пункту. Мені особливо сподобався коментар Володимира Бахрушина, який буде доречно навести тут у повному обсязі: “Невеликий аналіз доступних ресурсів свідчить, що в Гарварді загальне навчальне навантаження студента може варіюватися у дуже широких межах, приблизно від 25 до 60 год. на тиждень. Це залежить від того, з якими оцінками він вступав, з якої він країни (знання англійської мови), основної концентрації (major), курсу і ще багатьох факторів. В тих, хто менше часу приділяє навчанню, часто значний час іде на позанавчальну активність – спортивну, соціальну, мистецтва, …”.
Річна вартість навчання, вказана у статті, становить $36800. Але це станом на 2002-2003 навчальний рік, тому для повноти інформації наведу актуальну вартість навчання у Гарварді:
Але варто враховувати, що 70% студентів Гарварду отримують різноманітну фінансову допомогу (на загальну суму $96.6-166 мільйонів на рік).
Вказано, що у Гарварді навчається 6000-7000 студентів (6700 – у 2015 році). Але тут варто зауважити, що це лише студенти Harvard College, а загалом в Гарварді вчаться близько 22000 студентів, оскільки більше 15000 з них складають магістранти та аспіранти (graduate students), а також так звані “професійні студенти” (professional students), які здобувають ступені, що Міністерство освіти США відносить до “професійних” (Dentistry, Law, Medicine, Pharmacy, Veterinary Medicine тощо).
У кампусі університету живуть 98% студентів (у статті вказано 95%, але на іншій, більш актуальній сторінці Гарварду, вказано 98%): студенти першого курсу розміщуються у 17 гуртожитках, а старшокурсники та викладачі – у 13 Домах (Houses), по 350-500 людей у кожному Домі. Цікавою особливістю є те, що першокурсники живуть окремо від старшокурсників, причому навесні першокурсники за допомогою лотереї розподіляються по 12 Домам (13-ий Дім – Dudley House – відведений для нерезидентів та для graduate students). У кожного гуртожитку для першокурсників та Дому є своя назва. Назви гуртожитків: Apley Court, Canaday, Grays, Greenough, Hollis, Holworthy, Hurlbut, Lionel, Massachusetts Hall, Matthews, Mower, Pennypacker, Stoughton, Straus, Thayer, Weld та Wigglesworth.

Гуртожитки Гарварду

Окрім студентських кімнат, гуртожитки містять: загальну кімнату з великим плазмовим телевізором, навчальну кімнату з дошкою та мережевим принтером, повноцінну кухню з великим холодильником, плитою, духовою та мікрохвильовою піччю, спортивно-ігрове обладнання (наприклад, стіл для пінг-понгу, настільний футбол та ін.), пральну кімнату тощо. Ні, я не рекламую Гарвард, а також розумію фінансову прірву між ним та нашими університетами. Але адміністраціям українських університетів дуже важливо усвідомити, що умови проживання та навчання студентів повинні отримати набагато вищий пріоритет в університетських бюджетах. І нехай не дивуються ті навчальні заклади, які поступово перетворюють свої гуртожитки на “хліви”, коли до них перестануть подавати документи абітурієнти, які не захочуть під час навчання бути їжею для клопів та “рабами” комендантів. Декілька фото з гуртожитків Гарварду (більше можна подивитись тут):

Загальна кімната у гуртожитку Гарварду

Студентська кімната у гуртожитку Гарварду

Ще одна студентська кімната у гуртожитку Гарварду

Тепер декілька слів про Доми, які мають такі назви: Adams House, Eliot House, Mather House, Cabot House, Kirkland House, Pforzheimer House, Currier House, Leverett House, Quincy House, Dudley House, Lowell House, Winthrop House та Dunster House. Кожен Дім формує окрему академічну та соціальну спільноту, яка має свою символіку, історію, традиції, звичаї тощо. Одним словом – Хогвартс, тільки Домів втричі більше 🙂 . У кожному Домі є: їдальня, загальні кімнати, а також всі необхідні засоби для академічної, розважальної та культурної діяльності. Тут за чашкою кави студенти можуть поговорити з інструкторами або запрошеними вченими, отримати консультацію чи послухати семінар. У Домах студенти знімають власні фільми, пишуть музику, займаються мистецтвом та готують вистави. Доми також мають велику кількість спортивних команд з різних видів спорту.

Adams House

Adams House, їдальня

Adams House, бібліотека
В Гарварді викладають близько 3000 дисциплін. Деякі вивчаються малими групами, але є й такі базові дисципліни, які читаються потокам по 200-500 студентів і більше (саме до таких відноситься відомий гарвардський курс з програмування CS50, гарну українську адаптацію якого я пройшов влітку на Prometheus, про що згодом обов’язково напишу окрему статтю). Але у такі потоки вони збираються лише 1-2 рази на тиждень, а далі діляться на підгрупи по 20 чоловік для практичного закріплення матеріалу. Середня чисельність групи 10 студентів на одного професора. Тут варто уточнити поняття “професор” – нагадаю, що замість наших посад “старший викладач”, “доцент” та “професор”, там використовують Assistant Professor, Associate Professor, Professor (або Full Professor) та ще деякі інші спеціалізовані посади.
Всі викладачі (навіть Нобелівські лауреати) читають лекції студентам бакалавріату. Немає таких, які б викладали виключно магістрантам та аспірантам чи займались би лише науковими дослідженнями.
Викладач, що веде курс, доступний для студентів в будь-який час – після уроків у офісі, у Домі (якщо там проживає), і навіть під час приймання їжі.

Ще декілька цікавих фактів:

рік заснування – 1636;
має найбільший у світі ендавмент-фонд – $37.6 мільярдів;
серед випускників: 48 нобелівських лауреатів, 8 президентів США (у т.ч. Теодор Рузвельт, Франклін Делано Рузвельт, Джон Ф. Кеннеді, Джордж Буш молодший та Барак Обама), а також такі бізнесмени як Білл Гейтс, Марк Цукерберг тощо;
Harvard Library – найбільша у світі академічна бібліотека;
кількість випускників – 371000 (у т.ч. 279000 з США);
слово “veritas” на гербі Гарварду означає – правда, істина.

І ще декілька фото:

Harvard Computer Society

Величний Memorial Hall, який складається з трьох основних частин: театру (Sanders Theater), трапезної (Annenberg Hall) та меморіалу “синам Гарварду”, які загинули під час Громадянської війни (Memorial Transept)

Memorial Hall, трапезна Annenberg Hall, яка, схоже, стала прототипом їдальні Хогвардсу 🙂 , а тут можна подивитись цікаве time-lapse відео з Annenberg Hall